Людмила Балабай
На першу річницю Євромайдану ставлення Заходу до України можна схарактеризувати словом "перед розчарування". 21 листопада світ зустрічає із двома месиджами для Києва. Перший – запитання: Де реформи? Другий – попередження. Відтепер будь-яку фінансову допомогу Україна отримає лише в обмін на реформи.
Редакційна колонка Нью-Йорк Таймс сьогодні прозоро натякає: розчарування чекатиме на тих, хто розраховує, що Україна отримуватиме підтримку, не за реальні зміни спрямовані на подолання корупції, а у якості співчуття (як жертва агресії Росії), пише Радіо Свобода.
Питання відсічі Путіну для Заходу стоїть окремо від питання про підтримку декларативних "реформаторів" в Україні, які поки нічим себе не зарекомендували.
"Захід не відпустить Путіна з гачка" – пише видання, – "Але важливо визнати, що Київ, а саме Порошенко та Яценюк мають забов'язання, які повинні виконати".
"Немає сумнівів, наскільки не легко приймати рішення про болісні реформи у час, коли країна вже поставлена на коліна. Саме тому західні лідери забов'язані дати Києву зрозуміти, що відчутну допомогу там отримають лише після того, як реально візмуться за виконання програми економічних та політичних реформ. Зрештою, саме за це бились українці, які у грудні 2013-го вийшли на вулиці", – резюмує Нью-Йорк Таймс.
Між тим відомий економіст Андерс Аслунд не бачить жодних ознак того, що самоназвані реформатори у Києві мають намір втілювати гасла, під якими прийшли до влади та перемогли на парламентських виборах.
У листі "Голосу Америки" експерт б'є на сполох: "Судячи з опублікованого проекту коаліційної угоди, майбутній уряд не планує нічого з переліку (реформ, які на думку Аслунда необхідні Україні у першу чергу. – Ред.). Це було би катастрофою".
Унифікація цін на енергоносії у відповідності до світового рівня; скорочення державних витарт на 10% ВВП та легалізація приватних продажів сільськогосподарських земель – без цього, переконаний Аслунд, Україна не виживе.
"Фінансовий колапс загрожує Україні вже у наступні 4 місяці", –попереджає Аслунд у блозі.
"То може українські політики хочуть, щоб Путін загарбав Україну? Чи просто загрузли у своїх власних інтересах?", – запитує експерт
Саме власні інтереси українських високопосадовців можуть бути реальною перепоною на шляху реформ. Такі думки на початку листопада лунали на експертній конференції "Україна, Росія та Захід - шлях уперед".
"Для виживання Україні потрібні масштабні реформи; проте без зовнішнього тиску вона навряд чи піде на такі реформи; вважається, що США та ЄС мають компенсувати дірки в українському бюджеті, зокрема борги за енергоресурси; при цьому головні дірки у бюджеті України виникають саме через корупційні схеми, зокрема у сфері енергетики", – поділився результатами конференції доцент Школи дипломатії Американського університету Кіт Дарден.
То невже в Україні прагнуть зберегти корупційні схеми, відкупившись від Росії грошима Заходу?
На думку, експерта аналітичного центру "Атлантична рада" Адріана Каратницького, в Україні діє потужне корупційне лобі, зацікавлене у тому, щоб зберегти схеми збагачення. Боротьба із ними стане лакмусовим папірцем реального реформаторства нового уряду України.
"Саме це і покаже, чи є воля для справжніх реформ. Досі в Україні не запроваджено жодних реформ у галузі енергетики", – відзначив Адріан Каратницький, спілкуючись з "Голосом Америки".
Втім, навіть якщо у Києві, справді мають вплив пройдвисвіти, які хотіли би використати скрутне становище України для особистого збагачення, вимагаючи при цьому грошей у Заходу – їх розрахунок може бути не таким вже і наївним.
У питанні допомоги Україні, у США досить впливовою є точка зору, що допомагати Києву варто без будь-яких додаткових умов. На це, підбиваючи підсумки вже згаданої конференції "Україна, Росія та Захід – шлях уперед", вказує Дарден.
"Важко зрозуміти, чому у США люди та партії, які б ніколи не схвалили подібну логіку дій по відношенню до власних виборців (я говорю про фінансову підтримку, без будь-яких умов), схоже готові підтримувати її у якості зовнішньої політики США. Якщо і буває жорстока любов, то це Україна", – відзначив Дарден.
З ним згодні далеко не всі. Колишній посол США в Україні, експерт дослідницького центру "Інститут Брукінґса" Стівен Пайфер ще у жовтні попереджав: за діями, чи бездіяльністю України у галузі реформ пильно стежать.
Якщо Україна не зміниться – їй не лише грошей не дадуть, а і взагалі махнуть на неї рукою та залишать на одинці з Росією.
"У США дуже завантажений зовнішньополітичний графік. Якщо Україна не піде на необхідні кроки, то тут почнуть питати, а чи Україна реально варта уваги, якої вимагає? У ЄС теж постане таке питання. Бо вже очевидно, що є кілька європейських країн, які хочуть покінчити із санкціями проти Росії. Знаєте, важко буде прихильникам санкцій знайти якісь аргументи за їх продовження, якщо Україна не рухатиметься у вірному напрямку", – відзначив Пайфер.
"Захід може дійти висновку, що Україну ніщо не виправить", – заявив екс-посол США в Україні - Стівен Пайфер.
На першу річницю Євромайдану ставлення Заходу до України можна схарактеризувати словом "перед розчарування". 21 листопада світ зустрічає із двома месиджами для Києва. Перший – запитання: Де реформи? Другий – попередження. Відтепер будь-яку фінансову допомогу Україна отримає лише в обмін на реформи.
Редакційна колонка Нью-Йорк Таймс сьогодні прозоро натякає: розчарування чекатиме на тих, хто розраховує, що Україна отримуватиме підтримку, не за реальні зміни спрямовані на подолання корупції, а у якості співчуття (як жертва агресії Росії), пише Радіо Свобода.
Питання відсічі Путіну для Заходу стоїть окремо від питання про підтримку декларативних "реформаторів" в Україні, які поки нічим себе не зарекомендували.
"Захід не відпустить Путіна з гачка" – пише видання, – "Але важливо визнати, що Київ, а саме Порошенко та Яценюк мають забов'язання, які повинні виконати".
"Немає сумнівів, наскільки не легко приймати рішення про болісні реформи у час, коли країна вже поставлена на коліна. Саме тому західні лідери забов'язані дати Києву зрозуміти, що відчутну допомогу там отримають лише після того, як реально візмуться за виконання програми економічних та політичних реформ. Зрештою, саме за це бились українці, які у грудні 2013-го вийшли на вулиці", – резюмує Нью-Йорк Таймс.
Між тим відомий економіст Андерс Аслунд не бачить жодних ознак того, що самоназвані реформатори у Києві мають намір втілювати гасла, під якими прийшли до влади та перемогли на парламентських виборах.
У листі "Голосу Америки" експерт б'є на сполох: "Судячи з опублікованого проекту коаліційної угоди, майбутній уряд не планує нічого з переліку (реформ, які на думку Аслунда необхідні Україні у першу чергу. – Ред.). Це було би катастрофою".
Унифікація цін на енергоносії у відповідності до світового рівня; скорочення державних витарт на 10% ВВП та легалізація приватних продажів сільськогосподарських земель – без цього, переконаний Аслунд, Україна не виживе.
"Фінансовий колапс загрожує Україні вже у наступні 4 місяці", –попереджає Аслунд у блозі.
"То може українські політики хочуть, щоб Путін загарбав Україну? Чи просто загрузли у своїх власних інтересах?", – запитує експерт
Саме власні інтереси українських високопосадовців можуть бути реальною перепоною на шляху реформ. Такі думки на початку листопада лунали на експертній конференції "Україна, Росія та Захід - шлях уперед".
"Для виживання Україні потрібні масштабні реформи; проте без зовнішнього тиску вона навряд чи піде на такі реформи; вважається, що США та ЄС мають компенсувати дірки в українському бюджеті, зокрема борги за енергоресурси; при цьому головні дірки у бюджеті України виникають саме через корупційні схеми, зокрема у сфері енергетики", – поділився результатами конференції доцент Школи дипломатії Американського університету Кіт Дарден.
То невже в Україні прагнуть зберегти корупційні схеми, відкупившись від Росії грошима Заходу?
На думку, експерта аналітичного центру "Атлантична рада" Адріана Каратницького, в Україні діє потужне корупційне лобі, зацікавлене у тому, щоб зберегти схеми збагачення. Боротьба із ними стане лакмусовим папірцем реального реформаторства нового уряду України.
"Саме це і покаже, чи є воля для справжніх реформ. Досі в Україні не запроваджено жодних реформ у галузі енергетики", – відзначив Адріан Каратницький, спілкуючись з "Голосом Америки".
Втім, навіть якщо у Києві, справді мають вплив пройдвисвіти, які хотіли би використати скрутне становище України для особистого збагачення, вимагаючи при цьому грошей у Заходу – їх розрахунок може бути не таким вже і наївним.
У питанні допомоги Україні, у США досить впливовою є точка зору, що допомагати Києву варто без будь-яких додаткових умов. На це, підбиваючи підсумки вже згаданої конференції "Україна, Росія та Захід – шлях уперед", вказує Дарден.
"Важко зрозуміти, чому у США люди та партії, які б ніколи не схвалили подібну логіку дій по відношенню до власних виборців (я говорю про фінансову підтримку, без будь-яких умов), схоже готові підтримувати її у якості зовнішньої політики США. Якщо і буває жорстока любов, то це Україна", – відзначив Дарден.
З ним згодні далеко не всі. Колишній посол США в Україні, експерт дослідницького центру "Інститут Брукінґса" Стівен Пайфер ще у жовтні попереджав: за діями, чи бездіяльністю України у галузі реформ пильно стежать.
Якщо Україна не зміниться – їй не лише грошей не дадуть, а і взагалі махнуть на неї рукою та залишать на одинці з Росією.
"У США дуже завантажений зовнішньополітичний графік. Якщо Україна не піде на необхідні кроки, то тут почнуть питати, а чи Україна реально варта уваги, якої вимагає? У ЄС теж постане таке питання. Бо вже очевидно, що є кілька європейських країн, які хочуть покінчити із санкціями проти Росії. Знаєте, важко буде прихильникам санкцій знайти якісь аргументи за їх продовження, якщо Україна не рухатиметься у вірному напрямку", – відзначив Пайфер.
"Захід може дійти висновку, що Україну ніщо не виправить", – заявив екс-посол США в Україні - Стівен Пайфер.
